ОСТАННЯ ЛЮБОВ
Тебе немає поруч із зі мною...
день за днем минають у журбі...
час, біжить за бистрою водою-
і відраховує годиник літа на стіні.
І білий день, як чорноокий вечір...
без зір ,невидно стежки куди іти-
холодний вітер обіймає за плечі
розбите серце виливає океан сльози.
Без тебе ,я одинока пташка без крил...
не бачу ,блакитних небес у туманній млі,
злетіти у зоряні світи немає сил
і безпомічна душа згорає в самоті.
Пробач, що для тебе весною не цвіла...
і доля, була для нас лукавою із тобою,
світанкова зоря у твій світ не привела-
і ми так пізно зустрілися із тобою.
Не важливо, хто був у твоїм житті ...
за ким побивалось серденько до рання,
пам'ятай ,і знай що я у тебе є на землі -
твоє надійне плече - любов остання.
Ти моя мрія моєї квітучої весни ...
мій красень капітан мого корабля,
дякую, зорі, що збудувала щастя мости-
моє літо, звінчало навіки закохані серця..
Ти привів в золоту осінь немов у храм
і закружляло золотаве листя листопадом
лебедем розправив крила полетів у небо сам
у Божий рай, щоб сяяти місяцем під зорепадом .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Кохання приходить як блискавка. як дощик весняний, як перший сніг.... Йго не зважиш, руками не торкнеся - це душевне і сердечне почуття, яке Богом дається. І ви це подарували мріями.
мрії юності збулись не весною а літом.пізня зустріч -це кохання справжнє і останнє.
