Мої слова,неначе стрімкі стріли,
Щораз міцніють створюючи сталь.
Для когось вони гострі й справедливі,
Для когось ніжні,як тонкий кришталь.
Життя пливе, як річка синьоока
Змінити течію не намагайсь,
Бо водоспадом падати глибоко
І об каміння битися на жаль
Світогляди у всіх бувають різні
Та критики боятися не варт,
Бо всі слова бувають добрі й грізні
Усе як є, смиренно ти сприймай
Ховатися по закутках найлегше
Та все одно від правди не втечеш,
Бо правду відчуває совість чесна
Вона нас часом болісно гризе!
Нехай душа вразлива, поетична,
Що бачить часто заздрість у очах,
Лишається проста й не загордиться
Із гідністю пройде життєвий шлях!
