Сьогодні вимкнули світло,
коли вечір улігся надворі.
Запалимо вогник в каміні,
на вогник злетяться зорі
і в загадкові півтіні
вмостяться ледь помітно.
Нічого, що вимкнули світло!
Посидьте годинку з нами,
і танець вогню на стосах,
здивує вас кольорами
і відблисками у косах.
Полінця потріскують справно,
і дерево пахне відчутно,
струму̀є димок із ко̀мина,
а ми заваримо чаю,
додамо імбирного кореня.
І тоді... хай світ зачекає.
В оселі тепло і привітно,
коли навіть вимкнули світло.
За внуками посумуємо,
нафантазуємо вволю,
тихенько ще заспіваємо
пісню давню про долю,
про місяць і зорі доладно.
Добре, що вимкнули світло!
Коли ми станемо зорями,
до вогника рідного прийдемо
вже нашими путівцями...
02.2018 р.
