"Афоризми — це духовна пожива в концентратах." — Леонід Крайнов-Ритов
@ Мають великий сенс кожні миті буття,
Й приступають до праці тоді,коли знають…
Тільки музичні хіти мають довге життя
А простенькі пісні швидко всі забувають…
@ Й від переповнення серця
вуста заговорять,
В пам»яті «щось» відкладеться,
коли «це» повторять,
@ Зорієнтуєшся швидко в природі тоді,
Коли знаєш правила руху у лісі,
також на воді…
@ Щоби чогось досягти у життi -
вчиться у школi i ВНЗ, друзi
Й перебувайте зi знаннями й
книжками на "ти"
у надмiцному союзi.
@ Більше й міцніше тримаються гілля ,
що вкупі,
Швидше долаються труднощі
у колективі,у групі.
@ Переміняється сім кольорів
на веселкОвій доріжці,
Також сім ноток на нотному стані –
кожна на власній підніжці.
@ Важко ,повір, «розгрібати»
купочку справ накопичених,
Аніж по одній тихесенько й вправно. –
Тобі я про це розтлумачую.
@ Міцності духу усім додають
сім»ї і власні родини,
Тяжко самому іти по життю -
одинокість сумує щоднини.
@ Світ – це мега-оркестр,
що виконує музику сфер.
Власне соло у Божій симфонії
грай без афер!
@ Йди,стрибай,лети,біжи!
Всім і вся це розкажи!
Є допоки можливість й потреба,
Щоби в дорозі добігти ...до себе!
@ Навколо Сонця збираємо ...літ,
Кожен наш крок залишатиме слід...
******************
СПРАВКА
/для повторення /
Афори́зм (грец. αφορισμός, означення, вислів) — короткий влучний оригінальний вислів, що зробився усталеним; яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній, легкій для запам'ятовування формі, яка згодом неодноразово відтворюється іншими людьми. В афоризмі досягається найвища концентрація безпосереднього повідомлення і того контексту, в якому думка сприймається слухачами або читачем.
Афоризмами можуть бути прислів'я, сентенції класичних авторів, крилаті вислови з літературних та філософських творів.
Прислі́в'я — мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
У фольклористиці прислів'я та приказки позначають терміном паремії.При́казка — жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Зміст її, на відміну від прислів'я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність. Досить часто це вкорочене прислів'я, наприклад: «як сніг на голову», «вивести на чисту воду», «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з'їв».
д а л і б у д е ...
01.02.2018р.ДОПОВНЕННЯ ТУТ:
1) http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772097
2) http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741742
3) http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771949
Дуже точнi, мудрi рядки, Валентино. Такi своерiднi кориснi настанови для рiзноманiтних життевих ситуацiй.
Тiльки от у вас у 4 афоризмi слова "Вуз", "Вузi" - якось в украiнськiй мовi не зовсiм правильно така абревiатуара буде. Все-таки ж набагато частiше вживають слово "навчальнi заклади", нiж "учебнi, учбовi заклади" i, вiдповiдно, абревiатура звучить - "у ВНЗ". А може вам, аби рима тут не збивалася, додати сюди ще слово "друзi" i деякi слова трiшки змiнити:
@ Щоби чогось досягти у життi - вчиться у школi i ВНЗ, друзi
Й перебувайте зi знаннями й книжками на "ти" у надмiцному союзi.