Чи можна закохатись в неї двічі,
В ту ж саму жінку, що любив колись,
Чи можна подивитись їй у вічі,
Коли в ті очі ще не надививсь?
Чи можна знову загубити спокій,
Щоб світ перевернувся догори,
Ловити кожен погляд кароокий,
До серця прислухатись, чи болить?
А по ночах життя перебирати,
Чому так сталось, як це все було…
І знову жити, бігти, зустрічати,
Перебороти біди всі на зло.
Якщо кохання спало довгі роки,
А потім пробудилося від сну,
Признайтесь ще раз жінці кароокій,
Зустріньте з нею чарівну весну!