За городом через річку
Ліс росте там невеличкий.
Ось берізки білокорі
Похилились на тополі,
Ніби шепчуться про щось,
Може і почує хтось.
За берізками йде сосна,
Мідна вся, високоросла,
Наче олівці струнка,
Так і тягнеться рука
Підійти і обійняти,
Вгору голову підняти,
Посміхнутись, притулитись,
На красуню задивитись!
Як же гарно, як же любо!
Так невже ж красу загубим?
Знаю я і знаєш ти:
Ліс потрібно берегти,
Не ламати, не смітити,
Деревця малі садити,
Про птахів узимку дбати,
Первоцвітів не зривати,
Бо природа в нас одна –
Рідна матінка вона!
