Оля
Моя найстарша внучка- Оля.
У неї очі, мов волошки в полі,
Волоссячко - пшеничка влітку
Довірлива і ніжна, наче квітка.
Тремтливе сердечко
Нежадібне, а чисте
І зубки білі,
Що цукерки люблять їсти.
В своїм обійсті - господарочка дбайлива.
Нарве травички кізкам, підмете,
Мов кішечка грайлива.
А любить ще вона гостей стрічати
І текст найкраще в класі прочитати.
Олюня, Олечко, Олятко!
Ти моє миле любеньке внучатко.
Про це промуркотів навіть Мураня,
Який у віконце заглядає зрання.
А другий Мурчик, що з тобою спить у ліжку
Тільки заснеш – до тебе тулить ніжки.
Приїдемо до тебе з подарунком.
Моя мрійлива білочка – ласунка!
Грудень 2013
Юліанка
Юліаночка – принцеса,
Моя мишка – стюардеса
Моя мишка – балерина
Ти привітна, ніжна, мила
Щебетуха – говоруха,
Моя пташка – цокотуха…
Знає віршиків багато
Любить маму, любить тата.
Без сестрички – ані кроку,
Тій минуло вже три роки.
Юліанка ходить в школу
Напишу тут пряму мову:
«Хочу вчитися відмінно!»
І це буде, неодмінно.
А яка у нас картина
Бісером іскриться!
Це моє внуча розумне
Тому диву вчиться.
Малі ручки майстровиті
Й картини малюють
Дідусеві і бабусі,
Яких щиро любить.
Оченята сині – сині,
Як у мами має.
Всіх звіряток, пташечок
Вона поважає
Адольфик почув про це
І покинув хатку:
«Юліаночці привіт пошліть,
А ще - Лисенятку!»
15 грудня 2013
Христинка
Дівчинка – Христинка,
Квіточка – малинка
Солодка, мов бджілка
Яскрава, мов зірка.
Для сестрички - лялька,
Мамина забавка.
Дзеркало для тата,
Що не дає спати.
Вранці ж оченята
Сміються до тата.
І радість – надійко,
Що дівчаток двійко.
Як побачу внучку - засміюся радо:
Ти моє серденько,
Ти моя відрада!
А дідусь підкине високо до неба,
І внуча притисне
З ніжністю до себе.
Сьогодні, маленька, ти в гостях у мене
Під віями сміються дві жабки зелені.
На голівці хвостики завʼязали мишки
І лупотять круг мене, літають
Малесенькі ніжки.
07 грудня 2013
