Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елена Марс: Пробач мене, Любов - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлая (Світлана Пирогова), 05.11.2017 - 17:38
"Частіше шлях до мрій вбиває страх..." Якщо все так серйозно, то, може, все ж таки його побороти.
Елена Марс відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 06.11.2017 - 17:52
Часом треба й побороти Дякую, моя дорога!
Малиновская Марина, 03.11.2017 - 17:31
Пусть уйдут все сомнения и станут ближе счастье, любовь и мечты!...
Елена Марс відповів на коментар Малиновская Марина, 06.11.2017 - 17:51
Спасибо , Мариночка! Взаимно!
Ганна Верес, 03.11.2017 - 16:22
А хочеться відкинути сумнівністьЙ довіритися мріям... "Гей, агов!.." - Зовуть мене відлунням... Тільки відстань Не меншає... Пробач мене, Любов... Елена Марс відповів на коментар Ярослав К., 06.11.2017 - 17:50
Так, це всім нам знайомо Дякую, друже
@NN@, 03.11.2017 - 15:22
Страх вбиває не тільки шлях до мрій, а й до творчості, думаю він вам не притаманний, Оленко, а навіть, якщо прийде - переступіть через нього.Світлих мрій , вам, що переллються в ваші вірші Елена Марс відповів на коментар @NN@, 06.11.2017 - 17:36
Дуже дякую вам, Анночко! Страх притаманний кожній нормальній людині... Але страх буває різним. Головне, вміти поборювати його в собі, але повинна бути впевненість, що крок до цілі не приведе до бездни... Складно все в цьому житті, тому страх - це часом як самооборона, десь на рівні підсвідомості... В кожному випадку, хочеться, щоб того страху було в нас як найменше, інакше проіснуємо, а життя мимо нас пройде. Якось так. Дякую вам ще раз.
Елена Марс відповів на коментар Наташа Марос, 06.11.2017 - 17:31
Не хочеться, щоб ця відстань була завжди такою... Часом треба відчувати тепло тієї руки... Дякую, моя хороша
A.Kar-Te, 03.11.2017 - 12:16
Чарівний сум, Оленочко... Що гукати тобі Любов?Вона в тобі обігрівається цієї холодної осені Елена Марс відповів на коментар A.Kar-Te, 06.11.2017 - 17:29
Дякую, моя хороша Любов є в кожній з нас Ми ж жінки
Світлана Моренець, 03.11.2017 - 11:54
Подобаються мені Ваші вірші-роздуми, Оленочко. Навіть лірика кохання у Вас – не просто "асісяй", а сповнена філософських міркувань, сумнівів, самозаглиблення. З повагою – Елена Марс відповів на коментар Світлана Моренець, 06.11.2017 - 17:28
Мені дуже приємно, що ви саме так оцінюєте мою лірику, Світлано... Щодо "асісяй" то вже вік мабуть не той Вже було б соромно писати щось притаманне молоденьким дівчаткам... А в мене вже досвід життєвий є, тому і думки десь трохи філосовські Дуже дякую вам.
Владимир Зозуля, 03.11.2017 - 09:55
в теме любви Вы просто неисчерпаемы, Лена. знаю еще одну такую же бесконечную поэтессу этого чувства Иру Левобережную. всегда удивляюсь этой способности женщины жить, почти одной, любовью. наверное, это переизбыток женственности в душе, чем меньше в женщине мужского начала, тем больше она пишет о любви и наоборот. наверное, так же и в мужчинах. раньше я как то не пытался это анализировать, а ведь феномен этот, сам по себе, очень интересный. спасибо.
Елена Марс відповів на коментар Владимир Зозуля, 06.11.2017 - 17:24
Володенька, когда прочла ваш отзыв - улыбнулась Конечно же в женщине больше женского, а как же иначе? Женщина должна быть женщиной: женственной, любящей, всерпощающей, доброй и так далее... Более жужские качества пусть остаются мужчинам Достаточно уже и того, что женщина морально сильнее мужчины и берёт на себя порой непосильный груз и тянет его, когда многие мужчины быстро ломаются... Увы. В женщине заложено материнство - то, чего нет в мужчине. А материнство вселяет в неё эту любовь, и не только к собственным детям. У неё понятие любви обширнее наверное... Более глубокое, где-то даже жертвенное... На любви женщины мир держится. Спасибо вам, друг мой.
Елена Марс відповів на коментар Ol Udayko, 06.11.2017 - 17:16
Так, немає, але відстань для неї не кращий союзник Дякую, друже
Анатолій Волинський, 03.11.2017 - 06:20
Коли душа кричитьІ серце ниє, То полум"ям горить Любов...згорає!.Гарно Елена Марс відповів на коментар Анатолій Волинський, 06.11.2017 - 17:14
Нет, она не сгорает, когда чувства - обоюдны Спасибо, Анатолий!
|
|
|