Безликий й безсердечний
Чуєш, плачу?!
Навколішках, та все ще не молюсь…
Ти, мабуть, сильно зайнятий -
Й не бачиш
Що я змирилась й більше не борюсь....
Сердита, Боже!
Знаєш, як сердита?
З тобою говорила про усе:
Ти, мабуть, слухав сповіді розмито
І завжди думав тільки про своє...
Я злюся, Боже!
Скільки болю в серці -
Та я терпіла все, що ти давав
Я так стомилась!
Боже, як стомилась...
Навіщо ти мене сюди послав...
Скорилась, чуєш?
Я тобі скорилась:
Ти все забрав, лишивши пустоту
Я вже не вірю...
Більше я не вірю...
Хоч на колінах зламана клінчу...
