Зажурилась Україна від краю до краю,
Кращі діти за неї життя покладають.
Віддають усе, що мають і кров до краплини,
За сім'ю свою, за землю, за волю Вкраїни.
А позаду чорна зрада тихо виповзає,
І отрутою своєю у душі вливає
Страх, зневіру і ненависть до усього свого,
І тихенько відкриває ворогу дорогу.
І не буде вже прощення ні брату ні свату,
Що покликали ординців у затишну хату,
Яка стала пусткою, жахлива руїна
Що ці нелюди зробили з тобою, Вкраїна?
Хто вбивав і катував разом з москалями,
Ляже із ординським падлом до одної ями,
І кілок осиковий забити щосили,
Щоб ця нечисть не змогла вилізти з могили.
Ми вшануємо героїв і живих і мертвих,
Що перемогли в двобої у самої смерті.
Буде свято Перемоги, вільная держава!
Слава, слава всім героям, Україні слава!!!
Юра Брайтон
