Нам з тобою обом
Відомо
Як це -
Відчувати себе чужими,
Куди не приший:
Нас народили без ниток,
Без зав'язей -
Ми їх боїмося.
І навіть якби
Ти тонув
У моєму волоссі,
Я не змогла б тебе врятувати.
Так можна і все життя
Спостерігати,
Дивитися
І не побачити.
Навчитися
Збирати себе докупи,
Нащупувати у темряві
Твої руки,
Твоє серце,
А потім
Розсипатися чистотілом
На твоє тіло,
Щоб вилікувати.
Якщо втікати -
Лише щоб шукати своє місце.
Ти посміхаєшся і вчиш мене
Не шкодувати -
Це так іронічно
Кидаєш зашморг
На мою шию?
Так вчиш мене
Обережно
І стримано дихати?
Дивися
Ось дві душі,
Сшиті любов'ю,
Скрикують у прозорій
Тиші.
Дихаю.
Дякую.
