Тряслися руки в хлопця перед боєм -
Молитву він про себе шепотів,
Але чи є якась відома панацея,
Що допоможе з бою вибратись живим!?
Це гра страшна - це чорна лотерея,
І смерть у грі цій крутить барабан,
І вигра той, хто услизне від неї,
Коли опуститься за номером рука!
І грянув бій - все закрутилось…
Удари, залпи, крики, метушня,
Снаряди рвуться – смерть в танок пустилась,
І швидко трупом устеляється земля…
І от живі вже мертвим заздрять,
Бо жах для них іще трива,
Залитий кров’ю й криком простір,
Але іще не взята необхідна висота!
А далі лиш туман й знемога,
Напевно, відчуття усіх хтось притупив,
Молитва линула із уст до Бога,
А руки видавали тільки чіткість дій.
До цього пекла звикші душі
Змогли, взяли, піднялись, дали бій!
І ось вона мала, та перемога,
І хлопець наш, на диво, теж живий!
Та після битви радість заміняє туга,
І кисло в роті від землі й металу,
Вони лишають землю вкриту трупом,
Бо треба йти на схід, потрібно просуватись далі…
21.07.2017
ID:
742990
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 21.07.2017 22:28:23
© дата внесення змiн: 21.07.2017 22:28:23
автор: Північна
Вкажіть причину вашої скарги
|
