Мов під якимсь опинився я впливом,
Серце моє бачить: кожна людина —
Люба і мила, і дуже важлива,
Начебто квітка, неначе перлина.
Божі перлини… Його це скарбниця…
Що за цікава, чудова подія:
Я мов напивсь з чарівної криниці
І все побачив отак. І радію…
Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html