Під листочком зелененьким
В прохолодному тіньку
Бочком зирка червоненьким
Жде мого поцілунку́.
Ох, яка ж гарна красуня,
В капелюшку, з рум’янце́м.
Ти смачна – а я ласуня,
Де ж ти? З’їла похапце́м.
Так не можна, не годиться
Без прелюдій, хочу ще.
Ось і друга рум’яни́ться,
Не сховалась під кущем.
Талія сердечком, пишна,
Має перламутру блиск.
З целюлітом трохи смішна
Йди до мене – буде зиск.
Потім третю, п’яту, соту…
Це не жмурки, це війна.
Серед вас я, смачна рота*,
Полуничка головна.
з моїх перших віршів (12.06.16р.)
РОТА. Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону.
З полуницями цілуюсь ...безперестанку,
Аж від ранку і до нічки, й до світанку.
Що робити з цим коханням - я не знаю,
В полуничній цій любові ПРОПАДАЮ...
Гарно! У перших віршів особливе звучання...їх навіть поправляти не хочеться 
Вони найщиріші і сонячні 
Пропала, мабуть , звабна нічка
З хамулуватим, певно, вуйком!
