"Одиниця і нуль, і нуль одиниць..."-
Лічить хтось нас у просторо-часі
Мета фізики: визначить нас як "єсть";
Розпорошені атоми щастя...
Вибух був за мільярди "колись"
Віддалив- розчинив нас у "всюди",
Неіснуючо-вічні злились,
Перейшли у пейзажні етюди;
Намальоване зорями тло
Перламутрово-чорно глибоке...
Кажуть:" знаєм було й загуло
І над нами лиш небо високе..."
Проминуть, як комети, життя,
Перестанемо вірити Богу,
Запорошить пісками буття
Не одну розпочату дорогу...
Одиниці й нулі стануть новим рядком,
Запалають іще одкровенням,
Залишаєшся ти - моїм ранішнім сном,
Залишаюся я - твоїм новим знаменням
