Моя крихітко, моя донечко!
Моє щастя і моє сонечко!
Ти вже виросла, стала панною,
Дуже гарною і духмяною.
Та настане час, -- я зістарюся,
Хоч молодшою бути стараюся,
Але ти мене зрозумій тоді,
Примхи старості вибачай мої.
Коли бавила кожен день тебе, --
Дарувала світ і саму себе.
А якщо тепер не дочую я,
Повтори мені всі свої слова.
Не кажи мені, що нема часу,
Подивитись дай на твою красу.
Посміхнись мені, щоби я цвіла,
І люби мене, щоби я жила!