Біля греблі шумлять верби
ще й гіллям хитають,
стелилась між ними стежка
й верби біля краю.
Юні верби хилилися,
як оті дівчата:
стали собі над водою,
зібрались купатись.
Юні верби зелененькі
ще й відтінки різні,
так їх весна прибирала
та убрання шила.
Тепер стоять над водою,
тече вода, ллється
і у камені великі
хвилечкою б’ється.
Тече річенька прозора
дно у ній все видно,
віє вітер, хилить верби,
ростить вода швидко.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729903
21.04.2017.
Фотографія автора,
річка Бистриця,
Івано-Франківськ.
