|
ти вже нізащо, мабуть, не забудеш її
може тільки на вчора або тільки в кіно,
в період сеансу чи під звук доміно
червону рубашку, вечорами удвох
хтось ламав, але ти так її й не знайшов
просто дико хотілось писати про зустріч епох
це ніщо, знаєш, навіть уже не любов ..
говорити про тебе, для тебе, з тобою
потім ледве дійти до шести
любити - найжахливіше дієслово
так, я лаюся матом і не маю мети ..
волочитися, знову, за кимось "не ти"
говорити щось й може навіть чекати ,
що колись назавжди розведуть ці мости
більше ти не прийдеш.. а мені вже час спати
навчитись кохати тебе більше ..
без підручників та інструкцій.
ти знов промовчиш, як раніше,
а я більш не живу без додаткових ресурсів.
день номер неважливо який, сорок наосліп,
а може сто дев'ять чи двісті чотири.
просто викреслити мені з пам'яті осінь
де було все рідним, хоч і в чужій квартирі.
я часто віршами кришусь в ресторанах
серветкам знайомий смак сумного чорнила,
тих істерик по п'яні, звук нових екранів
просто знай, я тебе давно відпустила ..
тільки пам'ятаю слова, що шепотів ти ночами,
пам'ятаю смак фальші, він залишився..
я ніяк не забуду, що було між нами
тільки я.. я і ти.. навіть час вже змінився.
а потім та, інша - "сонце в очах"
в чужому місті, що не вірить сльозам..
ці тонкі пальці на грубих щоках
не віддавай мене нікому, навіть якщо не сам.
шарф на шиї замість обіймів, сигаретний бог.
улюблений бананоновий сік, і вже ніхто не ***
шоколадні губи, хтось когось загубив..
а може ні, просто ти ніколи мене не любив?
я прийду, а ти ні, це майже запалення ..
все налагодиться, обіцяю, цієї весни,
ти не мовчи, я розумію твоє ставлення..
мабуть, хтось вже давно зайняв твої сни.
Тільки от я і ти - це різні займенники
худі повідомлення, ми ж не письменники
і мені зовсім не треба писати в дощенниках.
ця нещасна проза сильніше абсенту
твоя не любов - заради експерименту
це пусте життя без акомпанементу
бо апарат абонента, який апарат абонента.
і вже нічого. не просити. не питати.
перегоріли пробки. стерлись смужки.
напевно, було нестерпно мене тримати.
винось мене за дужки.
©
автор: Mellani
23.03.2017
ID:
725060
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 23.03.2017 00:18:16
© дата внесення змiн: 23.03.2017 00:18:16
автор: Mellani
Вкажіть причину вашої скарги
|
