Недалечко від веселої співучої річки, серед сочної м`якої трави і сивої ковили жив веселий Коник. Щоранку застрибував він на цупку високу стеблину, гарненько вмивався холодною росою і, гойдаючись, виконував вправи із фізичної зарядки - щодня різні. Особливе задоволення давали йому вправи з витягуванням у довжину міцних і дужих задніх лапок: на рахунок "Один, два, три!" він випростував, наче вистрілював, довгувату ніжку, і тоді над нею випорхувало тоненьке срібно-голубе підкрилля, яким Коник дуже пишався.
А ще Коник був музично обдарованим, і під час фізичних вправ його голубенькі крильця видавали ледь чутну чудову мелодію, наче маленькі срібні дзвоники виспівували привіт сонцю й новому дню. Під цю музику просиналися інші комахи - жвава Мурашня, збиралася в гурт і бігла по своїх колективних справах, різнобарвні Метелики здіймалися вгору й кружляли над заспаними квітами, важкий пихатий Жук вилазив з нірки й крутив головою в пошуках сніданку, а маленьке Сонечко підставляло під теплій ранішній промінь червоне в цяточку платтячко, аби висохло від роси. "Жжу-жжу, - гуділи над травами й квітами трудівниці Бджоли, - як знайду солодкий нектар, попереджж-у!" Кожна комаха знаходила собі корисну справу на весь довгий літній день. І тільки Коник-стрибунець насолоджувався вільним і безтурботним часом, мовляв, хто ж замилується моєю красою, якщо від неї відвертатиме діло?
Одного дня, після теплого й недовгого дощику, по травичці метушливо забігали голі Ніжки у смугастих шкарпетках. То Хлопчик і Дівчинка з`явилися із сачками ловити метеликів для шкільної колекції. Та метелики на той час вже піднялися високо й до пастки не попадали. Інші комахи й мешканці луку порозходилися, порозліталися, порозповзлися по своїх справах. "От з ким я позмагаюсь! Хто ще, краще від мене, може так стрибати у траві!" - хвалькуватий Коник майже з-під ніг у хлопчика знявся вгору, на всю широчинь розгорнувши голубе підкрилля. Та радіти йому не довелося, бо вже через хвилину він опинився в глибині сачка...
От же поміркуйте, діти, чи сталося б з ним таке лихо, аби не похвалявся і займався корисною справою?
Якби не надмірна пиха,
