ти постійно розповідала мені
історії
поки сонце палило дах
нашої хати
на околиці столиці
навіть вночі стояла спека
та ти продовжувала торочити
про Ашшурбанапала
Навуходоносора
Александра
та інших людей
хоча б на частку
пов'язаних з Вавилоном
та зараз все змінилось
тебе поруч нема
лиш тінь тої дівчини
яка читала книги в бібліотеці
чи то Гаруна Ар-Рашида
чи то Ашшурбанапала
яка переповідала історію
і вчила мене жити правдою
а не вірити вермішелі
яку сиплять нам на голови
грамами
кілограмами
центнерами
тоннами
ти мене чекаєш
на вавилонській вежі
яку зруйнували через бажання
жити поруч з богом
та схоже настав час
будувати її знову
поки не впала від променів
від лазерів
налаштованих Абрамсами
при в'їзді в долину
ти мене чекаєш
на вавилонській вежі
яку зруйнували
і перемішали мови
та тепер ми можемо
порозумітись
зв'язати наші тіла докупи
поки на нас не
навели лазери
Абрамси
ти мене
чекала
на вавилонській вежі
зникла безвісти
я тебе шукав
чекав серед натовпу піхотинців
які сунули вперед
плакав прагнучи повернути хоча б
пам'ять про тебе
та тепер ти повернулась
туди
на вавилонську вежу
але я не встиг туди прийти
хоч і
біг
біг
біг
адже мене настигли
ті зловіщі червоні промені
лазера
координати встановлені
ціль встановлена
об'єкт знищити
снаряд
постріл
розрив
тепер я поруч
XXIV.II.MMXVII
ак нові шедеври.
