Білий сніг, білий світ, сіра зима...
Іншого кольору більше нема.
Куди ж ви поділись, мої кольорові світи,
Де ж мені згуби свої кольорові знайти?
Хотів би завмерти комахою я в бурштині,
Та бути людиною сталось мені...
Хотів би у небо одним лише змахом,
Та народився навіть не птахом...
Хотів би забути погане і кров,
Втопитись у річці на ім'я Любов,
Бути щасливим ніколи би я не втомився,
Але ж людиною я народився...
Мрії бурульками в стрісі висять,
Думи мої мене більше гнітять.
Ще вечір далеко, в душі же пітьма,
Білий сніг, білий світ...
Чому ж сіра зима?