Не в тому річ, що люди стали інші
Не в тому річ, що шалено минають роки
А річ у тім, що ми не вмієм жити
Не вміє прямувати до мети.
Ми люди -прагнем слави і здобутків
Ми люди -які забуваємо нести
Любов яка жила у нашім серці
Яка допомагала нести наші хрести.
Господь спішить завжди на поміч
Але до того хто вміє нести
Віру і світло іншим довкола
Оживляти і будувати мости
Які ведуть через прірву до Бога
У інші не знані нам світи.
