Підключилась до світу… В системі зістарених схем
шалапутний мій досвід стирали повчальністю бесід.
Та казкові вовки вишкірялись дорослістю тем,
а батьки затуляли від мене зіпсований Всесвіт.
І злились воєдино – дорослі і Бог – в абсолют,
у найкращі зразки поведінки зі штампами школи.
Тільки винятки з правил злітали, неначе салют,
а в яйцеві слухняності билось курчатко крамоли,
оберталось у звіра і гризло зразки - без гризот,
залягало віршами в щодення мого вакуолі -
я довірилась римам, неначе упала на дзот,
кілька раз на добу оживала й конала від болю .
В лабіринтах учень я навчалась знаходить себе
й випускати на волю, або ж - розчакловувать друзів.
І всміхалось обличчя блокноту, від віршів - рябе,
бо поезія й сонце лікують найтяжчі з контузій.
Так і досі живу. Я - й на дибі шукаю добро,
ненароджені строфи, спеленані в клавіатурах.
…Притуляюсь до світу мільйонним для нього ребром,
де вірші – мов гаки в поетичних солодких тортурах.