«За минулу добу в зоні АТО загинув один український військовослужбовець, троє були поранені …»( З повідомлення в засобах масової інформації)
І знову цей один - не мав себе героєм,
А друзів мав і на світанку з сонцем говорив,
Вражину не боявся, не ховався,
У бій сміливо йшов, і не тремтів.
І знову цей один, котрий кохав і мріяв,
Дружину й діточок голубив і любив.
Для матері найкращим був він сином,
А час прийшов - за Україну кров пролив.
І знову цей один, хто на світанку сонця не побачить,
Хто не почує донечки слова:
- Вертайсь скоріше, тату, - мама плаче,
І Петрик часто про тебе пита…
І знову цей один, поліг від кулі снайпера з Росії,
Пробите серце і спинились мрії,..
Не обійме стареньку матір син,
Хоча у неї був лише один.
І знову цей один, який вже?..
Сотий? тисячний? чи більше?
Застрелений, понищений, бо він
За Батьківщину заступився, як той інший,
Який ще вчора також був один.
