Вночі наснився прямокутник, горизонтальний і твердий,
Павло Тичина, у онучі взутий і вдягнений в піжамний стрій.
Ще третій хтось у постілі ліворуч, розповідав про третій Рим,
Було все зрозуміло і прозоро, тож я не став боротися із цим.
За знаком "поворот" був поворот, звичайно, за знаком "яма" - яма у землі,
А далі всі шляхи лежали просто-прямо, на обрії чорніли кораблі.
Я прокидався, засинав, і знову... У серці відчував болючу втому.
Я запитав у третього ліворуч, чи міг би він залишити мій вир,
Той відповів, поворушивши бородою - avec plaisir.
У нас вночі сьогодні знов сніжило,
На ранок світ був як новенький, білий.
Тут я згадав, що у давнезних книг
І сторінки, і зміст, неначе жовтий сніг.
