Я не худоба тож не однаково,
Людина я… й не байдуже мені.
Бо слова гідність принципова,
Допоки ти народе мій у сні.
У вірі нас шакали роз’єднали,
Заїли від «гетьманів» баглаї.
Хорлати злі колись заколихали,
Щоб ми забули правнуки чиї.
Топтали нас віками, зомбували,
Дірки тровили в нашому човні.
Смолою наші рани поливали,
Топили… світлу душу у багні.
Отож не змовчу бо не однаково,
Уже давно не байдуже мені.
Кипить в душі гаряче моє слово,
Як Честь моя й Надія на Землі .
Отож не змовчу бо не однаково,
Уже давно не байдуже мені.
Кипить в душі гаряче моє слово,
Як Честь моя й Надія на Землі . Ви справжній патріот, Миколо! Дякую.
тровили-робили підло капость 
