Там у зеленому полі,
Серед квітів та на просторі,
Червона калина цвіте
І береза там біла росте.
Березо! Красуне сіро-біла !
Як ти попала в поле сюда?
Прошепотіла мені береза:
-Насіннячко принесла вода,
А доглядала мене весна.
Дощик завжди омивав тепленький
І вітер колискову співав,
Моїм листячком завжди вигравав.
Роздягала мене ніжно осінь,
Забирала листочки мої золоті.
По землі вона їх розстеляла,
І так засинала я в солодкому сні.
Зима мене в обійми брала,
І білим покривалом накривала.
Та приходила рання весна,
Із сну мене швидко будила вона.
Вона раненько мене будила,
Начіпляла мені довгі сережки.
Бруньки відкрили стулені очки,
І появлялись зелені листочки.
Як розпустились ніжні листочки,
Ранковою росою вмились вони .
В теплому дощику скупалися,
До сонечка щиро засміялися...
