Мама, вічна по тобі пам'ять.
При тобі мене звали донькою,
а без тебе - сиротою гіркою.
Всі спогади для серця болючі.
Здається, недолюбила тебе,
хоча і жили з тобою радо.
Відійшла у світ інший,
залишила нас, як напризволяще,
без тебе кожен день не несе
а ні тепла, а ні щастя.
Ти була і подружка, і добра мати,
не можу по тобі не сумувати.
Здається, що вийшла ти на хвилинку,
відкриються двері, і смутку більше не буде,
сподіваюся на Чудо.
Я без тебе, як відколена плавуча крижинка
у буремному морі буття,
де знайти сили дожити без тебе до забуття?
