Помиляєшся ти, яничаре...
Хай сьогодні нас двох (то є правда),
Ти ж не знаєш, скількох стрінеш завтра.
Йосип Струцюк
Серцями куль ми спинили доволі,
Україна - кладовищенський край.
Голови клали у прагненні волі,
Маковий цвіт розвіявши вкрай.
Пліч-о-пліч ішли на редути,
Бо знали, що завтра кінець.
Колишніми нам вже не бути -
Вдягнули терновий вінець.
Зметнувся наш прапор щодуху,
Закликавши до боротьби!
Не сила терпіти задуху,
Підживлену страхом ганьби.
Голіруч трощили багнети,
Кров черлена текла по чолі.
Не страшно було нам умерти
Для нащадків нової землі...
03.09.2016
