Записки спостерігаючого неба
14.07.2016.
У неба сьогодні такий перемінливий настрій.Початок дня був ясним і теплим, нічого не віщували біди.Тепле літнє пекуче сонце перевіряло на витримку людей.Хтось рятувався тікаючи в тінь високих дерев, тільки найтерплячіші залишалися під пекучим сонцем.Затемнені окуляри позбавляли сонячного світла сліпучої яскравості.Нічого не свідчило про дощ, все виглядало таким безневинним.Але земля була виснажена пекучим сонцем,і маленький дрібний дощик врятував від спраглої жаги.Але якби ви знаходились в будинку, ви б навіть не помітили, що падав дощ.Дрібні краплини швидко просочилися у надри землі.А потім усе змінилося.Сліпуче сонце здало свої позиції,і зникло з поля зору.Замість пухнастих хмар схожих на солодку вату з'явились темні чорні хмари, які швидко перетворили цей світлий, спекотний день на темний безбарвний холодний вечір.Втомлене сонце, яке здалеку нагадувало соковитий персик вкладалося спати, вкриваючись ніжною розовою пеленою з хмар.І настала ніч.Холодна безжальна ніч.На зорі було годі й чекати.Замість них на небі панували темні черстві хмари, які були як той чорний дим після довготривалої пожежі.Не було жодного бажання спостерігати за таким небом.Але якби ви на хвилину задивилися на нього, ви б побачили як швидко рухаються ті темні хмари в незрозумілому напрямку.Очевидно щоб встигнути охопити пітьмою все на своєму шляху.Погода інколи буває такою перемінливою,як і настрій.І спробуй встигнути вхоплювати ці погодні зміни. Тож поки на небі сонце радійте йому, навіть якщо вас інколи дратує його убивча спека.Перечекайте темні хмари, вони не будуть на небі постійно.Небо сьогодні встало не з тієї ноги.Вранці небом керувало запальне сонце, вечором воно здало свої позиції, темної млявої ночі потрапило в полон мовчазних безбарвних хмар.Вам уже не звикати до погодної постійності.
