Суди мене!
Давай, без правил!
Бо я ще сам себе не мучив,
А знаєш, навiть надокучив
Твiй погляд, нiби через лiд.
Суди мене!
Сама, без марних
Жалiв, плачу - то все даремне,
Суди мене, дiвча буремне,
Бо нащо треба такий свiт?
Стрiляй мене!
На смерть, безкарно!
I не бреши, що ти не хочеш
За мокрi твоï чорнi очi
Нагородить мене свинцем.
Стрiляй уже!
...
i дим - як хмара
У саме серце... Молодець...
Ти бачила, що навiть смерть
Моя повернена лицем?...
