Біжать роки життя, спливають як вода,
неначе квітка відцвітає у саду.
У вихорі життя не помічаю,
що вже по стежці осені іду.
Туман осінній вже припав на скроні,
та серце ще весною зацвітає.
Здаватися ніяк іще не хоче,
та з кожним днем життя біжить, минає.
Назад не повернути навіть мить,
не прокрутити як цікаву кінострічку.
Не зупинити молодість свою,
як не cпинити бистру ,гірську річку.
Живіть тепер сьогодні, кожним днем,
цінуйте кожен ранок, вечір, кожну мить.
Весна повернеться все знову зацвіте,
лише життя, кудись від нас біжить!
Автор: Лариса Мандзюк.
