Ти і я – це і є Україна,
Ця земля нам з тобою дана.
І стежина вузька попід тином,
Що веде до ставка край села.
Вітерець, що гуляє по полю,
Ніжно пестить калини гілля,
Біля хати хвилює тополю,
Ледве чується спів солов’я.
Ми з тобою, прокинувшись ранком,
Будьмо в полі торкати росу
І зустріне зоря на світанку
Волошкового поля красу.
Ти і я – це і є Україна,
Ти нам Богом навіки дана.
Рідна серцю тут кожна стежина,
Бо для нас Батьківщина одна.
Марія Сладкова
06 липня 2016
