Розбурхав ніч мій сон невитривалий,
Розбив надії радісних торкань,
Часи холодні для душі настали,
Часи відчужень і неповертань…
Немає як до тебе притулитись,
Самотній подих вітром повіває,
Піти за ним чи знову залишитись?
Туманний день мене завжди питає…
Я сни не хочу бачити страшними,
Шукати кут – сховатися від них,
Мої думки зробились голосними,
Не чути серця, мрій його п’янких…
Немає з ким бажанням поділитись,
Сумна розмова… та лише з собою…
Піти за ним чи знову залишитись?
Жадати океан – зостатися рікою…
22.08.2016
