Як швидко дні стають минулим...
Калейдоскоп без вороття...
Жаль тільки часу в них не було...
Для тих, що йдуть у небуття...
А може в вічність, ми не знаєм...
А може в небо, може час...
Ще повертає... ще тримає...
Бо душі рідні люблять нас...
Усе на потім і на завтра...
Один єдиний лиш дзвінок...
Все відкладаємо... не варто...
Несправедливості урок...
.................................................
Як швидко дні стають минулим...
А усвідомити так важко...
Бо ми ще є... а вони були...
В моє вікно заб`ється пташка...
У вічі дивиться питливо...
Неначе хоче щось сказати...
Біжить гірка сльоза зрадливо...
Бо настав час їй відлітати...
Ви праві : "усвідомити так важко...",чудово розумію,теж пережила втрату(під час літньої відпустки).І таки біжить гірка сльоза...Та життя триває,хай щастить і нехай будуть тільки сльози радості.
Квітка)) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
