10 липня 2016 року в Центральній міській бібліотеці імені Костя Солухи відбувся мій творчий вечір під назвою «На крилах поетичного слова». На цьому заході були присутні мої родичі, знайомі, друзі, а також учасники поетичного клубу «Ліра», до якого я належу.
Перед глядачами я мала змогу відкрити завісу до свого поетичного світу. На початку творчого вечора я зосередила увагу аудиторії на віршах про страшні, буремні події, що змінювали і продовжують змінювати нашу країну (Євромайдан, загибель Небесної сотні, війна на Сході).
Не могла я не звернути увагу і на красу нашої неньки-України. Цьому був присвячений вірш «Моя Україно!», що був продекламований учасницею поетичного клубу «Ліра» Тетяною Дорошенко.
Далі я поетичними рядками розповіла про історію та сучасне життя Кам’янця-Подільського. Допомогла мені у цьому учасниця поетичного клубу «Ліра» Юлія Ковальчук, продекламувавши мій вірш «Троянда Поділля на камені».
Наступним етапом творчого вечора була моя розповідь про почуття, які я відчуваю, коли пишу вірші, про ставлення до Музи, до книг як джерела натхнення, а часом і порад та підтримки.
Жанна Мадич – учасниця поетичного клубу «Ліра» зачитала мій вірш «Не дивись на тіло». Головним покликанням цієї поезії було показати як важко творчим людям пристосуватись до соціуму. Дуже часто суспільство звертає увагу не на творчість, не на якісь позитивні особисті якості, а більше на вади, зовнішню оболонку.
Наступний блок поезій присвячений темі кохання, як всеосяжного, глибокого та пануючого почуття, що здавна керує світом. В своїх віршах я намагалася розглянути це почуття як з жіночого, так і чоловічого боку.
Один з віршів – «Я уезжаю» був продекламований Світланою Кремінською Мною була прочитана поезія – своєрідна ода жінці, в якій йде мова про жінку як про неземне, а часом і не логічне створіння. А також прочитаний жартівливий віршик «Сьогодні душа танцює танго», який створив гарний настрій для присутніх.
Наостанок мною була розкрита тема батьків, батьківського дому, дому моїх дідів та прадідів.
Протягом усього творчого вечора лунали прекрасні пісні у виконанні Жанни Мадич.
Дякую всім, хто завітав на мій творчий вечір і щиро дякую за допомогу в його проведенні Ліщинській Нелі Миколаївні, Тетяні Дорошенко, Юлії Ковальчук, Світлані Кремінській, Жанні Мадич та колективу Центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи.
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com
Якщо є справжній талант, тоді як то кажуть доказувати на папері свою майстерність, щоб недруги потому із зависті тріснули, гадаю, якщо довго мучитись, щось таки получиться
Леся Приліпко-Руснак відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Важко мабуть творчим людям реалізувати себе в цьому світі, мало хто їх розуміє, не кажучи за якусь підтримку, ось так пробиратися поодинці крізь терни до зірок, а вони такі далекі і такі спокусливі
Леся Приліпко-Руснак відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда. Дуже важко. Ще тяжче, коли знаходяться люди, які починають говорити, що твої вірші не вартують навіть зламаної монети.