Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Гончар: Містично-оптимістичне - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 28.06.2017 - 20:56
К счастью этих сроков не дано знать человеку!!! И слава Богу!!! И дай Бог нам оптимизма, чтобы видеть жизнь в ярких красках...
Михайло Гончар відповів на коментар Любов Іванова, 03.07.2017 - 09:08
Именно:к счастью - лучше не знать...Спасибо,Люба.
Шпаківський Петро, 20.12.2016 - 11:40
Жити треба навіть тоді, коли зовсім не помітно в тому необхідності.
Михайло Гончар відповів на коментар Шпаківський Петро, 20.12.2016 - 12:37
Естественно.Не обсуждается.Большое спасибо.Всегда рад.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"рвусь из сил,из всех сухожилий,но сегодня не так,как вчера - обложили меня...""И вот лежу я на спине весь загипсованый..."(в натуре)Что делать? остается только стихоплетством заниматься.Короче:"уколоться и забыться..."Се ля ви.Спасибо,Юра.Все как-то веселее. Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бьюсь,как рыба об лед,стараюсь изо всех сил,чтобы оттянуть это дело...Но будем посмотреть Спасибо,дорогой.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Жалкую,що у свій час не став астрономом.Ну,дюже цікаво!Все життя дивився б на зорі,так би мовити,"витал в облаках" - мрія ідіота. У майбутньому люди змушені будуть стати космічними пілігримами - щоб вижити.Прийдеться "робити ноги",аби врятуватись від агресивного Сонця,чи багатьох інших загроз...Дякую Вам,пані Валю. Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Лілеє.Завжди радий Вам.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячний,Олю,за такі теплі слова.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно.Дякую,Віталію.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А то..."хоч помру,а ногою дригну..." Дякую,Оксанко. Фотиния, 21.07.2016 - 12:01
Ні, Михайле, ми не відпустимо Вас до Аеліти! По-перше, Ви нам потрібні у Клубі! А по-друге... Романтика - романтикою, але Ви подумали про марсіанські комунальні тарифи?! У скільки Вам обійдеться водо- та повітря-постачання?! Отож!!! Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та не дуже я спішу до тієї Аеліти,але - що кому Бог дає... Що стосується тарифів,то може там уже буде комунізм і вдповідно - "каждому по потребностям" Щиро дякую,Світлано.
Крилата (Любов Пікас), 21.07.2016 - 11:46
Краще зав'язатись на землі. Просто зробити цей крок. Не всі можуть...
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам вдячний.На жаль,поїзд пішов і іскор вже не видно "из топки паровоза..."
Наташа Марос, 21.07.2016 - 11:12
Оце аж так?.. Нічого собі!!! Вражаюче, можна й позаздрити Вашій обраниці... Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Наташа,за позитив,за добре слово.
Касьян Благоєв, 21.07.2016 - 11:08
це не реквієм життю... і не реквієм любові...це - як перший подих саги про Душу, котра вічна, безсмертна у добрі і любові своїй, у вічній красі почуття і слова... Михайле, добрий дивний чоловіче, як в тебе можна навчитися і першому, і останній! і вмінню відчути себе, і науці берегти життя, і високій ноті його мелодій, і безцінності існуванню на цій землі... Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,друже,за такий гарний коментар і не дуже прибіднюйся...
|
|
|