Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: МОЇ ПЕРШІ СПОГАДИ (проза) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Д З В О Н А Р, 06.08.2016 - 17:04
Які ж незвичайні бувають ці перші спогади. Одні яскраві, як квітка на сонці, інші, як стара магнітофона плівка... Цікаве людське життя... та ще в дитинстві. ......................
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам, що читаєте і розумієте. Не дарма ж кажуть: чим більше спогадів, тим менше сподівань...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юрію! Люди поважного віку так і живуть все більше спогадами...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Георгію! Не даремно ж, кажуть, що старі,як малі: і посумують, і посміються, і поговорять, і пожартують, і порадіють, і посвяткують... Ганна Верес (Демиденко), 13.07.2016 - 23:04
Що тільки доводилося пережити! А вижили ж. Виживемо й зараз!
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Ми ж оптимісти, будемо жити і не тужити, а працювати й вірші писати!..
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Людо! Отож спогадими і живу; та, певне, й не одна я...
Ніна Незламна, 13.07.2016 - 21:02
Дуже гарно описали.Ви праві,щось лишається з дитинства всерівно, десь ховається в наших мізках.Часом перед очами спливає зовсім малий вік,бувають моменти,що здається це було недавно.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніло! Ото, чи в дитинство впала, чи що,ще й сама не зрозуміла, а думки і спогади на папір вилила,та ніби й у дитинстві побувала...
|
|
|