з плином земного часу
у процесі біологічного розвитку
чиста дитяча свідомість зазнає мутацій
викликаних радіацією дорослості
діти щирі
говорять все що думають в очі
власні таємниці замовчують
вони ще не знають неправди
і їхні дії та емоції ще не спаплюжені
бажанням здаватися кращим
гарнішим
розумнішим
цікавішим та іншими -ішим
якими покрились дорослі
вони не думають про наслідки
і їхні маленькі катастрофи зазвичай ніщо
супроти проблем які створюють люди
самі собі
і в цьому їхня краса -
в природності
та згодом дітей вчать боятись
нав'язують вигадані правила
тиском страху вчать брехати
люди закладають в дітях той фундамент
з якого дуже скоро виростуть стіни
які потім з'являються між людьми
і доводиться спостерігати
процес руйнування
виглядає воно ще мале
та в голові суміш дитини й людини
звучить дивно
здається, ніби це ті самі квіти життя
і багато їх дій залишаються такими ж
та під призмою натягнутих нервів
страху, фальшу та вигадок
які трохи далі за 12 починають рватись
і бити шаленим фонтаном
що доходить до сліз
і що б не говорили люди про людей
усі ми є пластиліновими фігурками
в які кожен тикає пальцем
допоки не вийде щось людиноподібне
що далі - їм байдуже
бо далі ти сам
та чи ти?
