Гортаю спогадів своїх фотоальбом,
О скільки кольорів, скільки відтінків!
Сплелись в єдине радощі і сум,
Така собі минулого палітра.
Не кваплячись, гортаю навмання,
Куди пройдешнього приведуть лабіринти?
Може спалахне істина нова,
А може все заплутається дужче?
Здуваю пил з уривків давнини,
Що залягли в архівах на полицях.
Такі собі життя мого сліди,
Які не стерти вже, не замести.
