UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Гончар: Дай, Боже, розуму… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ НАУМ, 19.06.2016 - 15:56
КАК МНЕ СПАСТИСЬ?Как мне спастись? Но что мне угрожает, В продвинутый двадцатый первый век? Все очутились в океане знаний…. И утонуть здесь может каждый человек. Когда смотреть в рекламу интернета, Легко в опасное течение попасть: Нагие телеса огромной массы, И стройная продажная краса. На уровне дремучих интеллектов Врывается в сознание средневековый вздор… Каких наук юродивый «проффессор» От Нострадамуса и Ванги , водит хоровод? Бессмысленные и тупые предсказанья Рождают безысходность и тоску. Как будто мы и дня прожить не можем, Не окунувшись в эту грязь и кутерьму! Где светлые, не испохабленные лица, Где ясный взор без лести и вранья? О чем мы говорить друг с другом можем, Чтоб видеть светлый день, где Ты и я! 1 Иоанна 4:14,21 «И мы сами видели и свидетельствуем, что Отец послал своего Сына как Спасителя мира; И вот заповедь, которую мы имеем от него: любящий Бога должен любить и своего брата». Касьян Благоєв, 22.05.2016 - 15:22
"на все свій час , і розум, і воля" а чи так це? - ба, ні, людина з самих початків вела сеебе варваром і перед собою, і перед природою, і тим більше - відносно нащадків.тим більше - наш, слов"янський тип, а ще найвиразніше - північно-московський. окрім того, що "шірока страна моя родная, много в нєй ..." - іншогоо і не сповідували, і знать не бажали. ось і понині чваняться, убогі душею і розумом, висотують надра та все це у порох та ракети переробляють-перекуповують. і всі "заботи". гарно, точно, в тему життя і на вістрі бід, актуально, бо від серця громадянина. от з такої ось мудрості і свою вирощую, вчу, багатію, а ти мені - "звідки?". - не бол б вас, мудріших і поважніших, і ми би бевзями зростали. моє шанування, Друже! Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Зато мы делаем ракеты...А также в области балета..." Дякую,Касьяне,за класний коментар.  
Фотиния, 19.05.2016 - 19:37
О, пане Михайле, тепер мене мучатимуть докори сумління, що не залишила зразу коментар  Знаєте, згадала, як батько ще у 80-ті, коли я конспектувала "мудрі" рішення партз*їздів про зростання видобутку нафти-газу, про без-цінну допомогу "братнім" країнам, сумно хитав головою, що обкрадають нащадків своїх. Пам*ятаю, як здивувалась тоді! Навіть не допускала альтернативної думки, зростання - це ж так прекрасно для процвітання! Тепер зрозуміло, що вуглеводороди зіграли злий жарт з економікою. Так не вистачає татка, йому завдячую тим, що не сприймаю на віру все, що говорять по телевізору. Тому така вредна!!!  Ну ось такий дліннющій коментар, що посоромилася залишити, бо багато в ньому особистого...  Вірш хороший, Михайле! Пам*ятка врємєнщікам!   
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мда,"никто не знает как слово наше отзовётся..." Он які у Вас виплили спогади-асоціації.Десь чув,що у майбутньому із тої ж таки нафти навіть хліб змогли б робити,а ми її просто тупо спалюємо.Мудро говорив Ваш батько - дійсно,обкрадаємо нащадків.Дуже дякую Вам,Світлано. 
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
И ныне и присно и вовеки веков…Аминь.Дякую,Наташа.  
ТАИСИЯ, 16.05.2016 - 15:08
О сколько терпит матушка- природа людскиеиздевательства над ней...   Об этом нельзя молчать и следует кричать! У Вас, Михаил, правильная позиция!!!   
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Что толку с моей позиции? Увы! Это ни фига не изменит...Но не будем о грустном .Вы очень добры ко мне,Таисия.Спасибо Вам. 
Вячеслав Алексеев, 16.05.2016 - 12:02
Скоріше б догризли усе гріховоди - Тоді може в вихлопах буде озон... Й простить нам гріхи наші мати-природа І дасть другий шанс на новий Вавілон... Сильно. Очень сильно! Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо,Слава,за понимание и поддержку. 
Евгений Познанский, 14.05.2016 - 21:56
Вірш дуже вдалий, розумний, а те, що відразу його не усі помітили, то це просто випадковість. Тепер бачите, скільки наших шановних колег його схвалили. Обов'язково бережить його і пишайтйеся ним.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Женю!Не впевнений щодо того щоб пишатися,але тепер збережу.Ще раз дякую за капітальну моральну підтримку. 
Любов Ігнатова, 14.05.2016 - 18:08
Живемо за принципом: "після нас - хоч потоп"...  Скоро будемо дітям розповідати казки про багатство природи, сидячи на смітнику... Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не дай Бог,звичайно,але схоже,що до того все йде. Дякую,Любо.
Евгений Познанский, 14.05.2016 - 14:14
Оце так вірш! Згоден фактично із кожним словом, а ще і форма дуже вдала. Надзвичайно вдалий, мудрий вірш! Додаю у обране.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за підтримку,бо я вже хотів цей опус видалити.Бачу - щось людЯм не подобається,а що не кажуть. З'явилися сумніви.Може,думаю,щось ляпнув не те...Тепер принципово не буду видаляти допоки автомобілі із бензину не перейдуть на Н2О 
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А что делать? Мечтать не вредно...Спасибо,Юра.
|
|
|
||||||||||||||||||||||
