Адреси на стінах будинків висічені.
Зоря сміються, над нами висячі.
Міста починаються не вокзалами й парками,
А історіями, коханням, цигарками.
Золото місяця істиний шлях освічує.
Холод по шкірі. Листя каштанів грає.
Може, таких спальних районів у світі тисячі,
Але тільки цей називатиму Раєм.
Тут вперше на роликах з друзями їздили,
Тут із балкону мама ще досі кличе нас їсти.
Тут радісні зустрічі і сумні прощання.
Давні друзі і найперше кохання.
Небо здавалось безмежним, дерева вищими.
Адреналін бив у пульсі
І хиткі імпульси
Породжували хмільне розуміння вічності.
Міста описують не музеї чи галереї.
Міста вимальовують, мов акварелі,
Силуети будинків у спальних районах,
Де у кожному місті почуваєшся вдома.
