Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: олена гай: Чи я поетка? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Крилата (Любов Пікас), 26.04.2016 - 13:09
Пишіть, бо пишеться не просто так. Час всіх розсудить нас , журитись всує. Можливо, вінчик подарує.
DVI, 23.04.2016 - 08:57
Така і моя доля.Я почав писати після того,як моя найрідніша пішла в небуття.Я теж не поет,всі вірші-спомини присвячені моїй вічній любові-дружині.Дякую за ваше творіння! Зайдіть до мене на "Артерії любові Бога" http://old.dyvensvit.org/articles/10113.html З повагою Володимир. Любов Ігнатова, 23.04.2016 - 08:29
Чи я поетка?Ні, проста людина,Що в час скрутний розлуки - муки, А би не здохнуть від розпуки Взяла, і себе віршами прокляла. Так гарно сказано.... Ігор Спичак, 23.04.2016 - 08:22
БРАВО!!! дуже гарно, ніжно, МУДРО, красиво!!!так сподобалось і лягло на душу, що захотілось тихеньким ехом повторити за Вами (добре, що ви не нудні як я, а то булоб десь ось так): Чи я поетка? Ні, проста людина, Що в час скрутний розлуки-муки, Аби не здохнуть від розпуки Взяла себе й віршами прокляла. У долі в пазусі усе готово - Підсовує листок мені й перо. -Не бійсь,- вмовляє - ти візьми та спробуй, А люд пойме: де лихо, де добро. /Люд осягне: де лихо, де добро. Судіть, судіть така вже в мене доля! Наслухалась... Та важко вже мовчать. Як народилась яка рима вольна, То поведу у зрілість мов дитя. Знайдуть колись в підвалах Монфокону Часами порозвіяний мій прах, Й скелет триматиме, немов ікону, Пожовклий записник весь у віршах. олена гай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну зовсім не нудніше, я б сказала простіше для читача, тому можливо щось відредагую. Дякую!
олена гай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, я навчаюсь, та маю на те мало часу
|
|
|