і якщо сонце загине завтра наві́́́ки,
І якщо дізнаюся, що маю померти -
Ти для мене залишишся, наче ліки,
Й не получиться з пам'яті тебе стерти.
І якщо нас закопає велика лавина,
І якщо корабель наш зазнає шторму -
Я обнІмлю тебе, а тоді вже загину
І для цього я омину любу перепону.
І тільки ти врятуєш мене від загину,
І тільки ти подаруєш щасливе життя.
До тебе, неначе пташка, піснею лину
Й надіюсь на диво так, як мале дитя.
Я ж бо хочу, щоб ти був щасливий.
Також хочу, щоб щастя мала і я.
І при́йму найгіршу правду я, милий,
Тому вирішуй, як далі піде життя?
