Хочу повернутись в роки, коли я був малий, босоногий і моєю найбільшою мрією було кататись на старенькому велосипеді "Україна" під рамою. Хочу мріяти про мяч із шкірзамінника; хочу бігти до річки, мов вітер, щоб дядько не встиг мене зловити і змусити збирати яблука. Знаєте, зараз я б погодився навіть на збирання яблук. Різати їх для корови, яка от-от рожевим вечором прийде додому із пасовища. Мрію повернутись в часи, коли виходячи за коровою на вигін, палкою бив кропиву. Стинання цієї жалячої трави постійно дарувало терпкий аромат. Палка, яка була важка для моєї слабкої дитячої руки, свистіла в повітрі. Замурзаний хлопчик доходить до половини дороги, вдихає на повні груди запах липи. Він чує як здалеку реве корова, яка поспішає додому. Хочеться, повернутись в той час, коли я лише формувався і сказати собі надзвичайні речі: від того, чим займатись, до деталей, які майже не мають значення. Яких людей уникати, у кого просити вибачення наперед. Зробити речі, які не наважився, оминути негативних людей і вберегти певні стосунки від розвалу, розлуки, від самотності. Змусити себе концентруватись на важливому і відкидати непотрібне. Деякі речі просто неможливо зрозуміти до певного періоду в житті. Вони такі очевидні, коли дивишся назад і такі незрозумілі, коли намагаєшся передбачити вдивляючись у майбутнє, мов у туман. Дивіться на все правильно, щоб не роздовбати собі психіку важким чоботом, який пошитий із ваших власних виборів. Щасти вам...
