Приємну картину ми бачимо всюди,
Удосталь продуктів й харчів,
Кругом так багато різних кіосків
Із хлібом рум'яним і запашним.
Як щиро нас Бог благословляє
Так ніжна й любовна його вже рука,
Що маємо вдосталь ми хліба земного
Та дякують люди так мило Христу.
За всі земні блага, що ми тепер маєм,
За хліб цей насущний й святий
Подякувать треба сердечно святому,
Щоб серце зуміло цей дар оцінить.
Не завжди так було у світі,
Багато пророків не мали того,
Чого тепер люди вже мають удосталь,
А дякувать Богу чомусь не готові вони.
І слово Господнє звучить кругом у мирі
Та люди байдужі і горді чомусь
Й серця зачерствіли в щоденних турботах
Й немає братерського миру й любові.
Серця є байдужі і черстві до всього,
Що Бог посилає в любові Своїй,
Що ще Він турбується й дбає,
Про всіх, що під сонцем живе на землі.
Як тяжко дивитись на це безрозсудство,
Що так вже панує у людських умах,
Що ціниться більше і сила і слава,
А Божі діла щось забуті зовсім.
Забули вже люди, що Бог в своїй силі,
Кохає і милує всіх на землі,
Бо хоче щоб всі могли зрозуміти
Й прийняти з подякою його дари.
Щоб мирно і свято жили у родинах,
Батьків шанували у старості літ,
Бо все скороплинне й невічне у світі
І все ми покинем, що є на землі.
Потрібно нам жити у великій любові,
Прощати обіди нещирі усі
Й постійно молитися Богу одному
Щоб більше у вірі зростати змогли.
Любов покриває усе в цьому світі,
Який тепер у гніві горить
І сумно дивитись на ті горді лиця,
Які ще далеко від Божих стремлінь.
А Бог усіх любить й прощає
І хоче усім лиш добра
Щоб смертная тая людина
Зуміла піднятись увись в небеса.
Змогла оцінити Христові страждання
Його тернистий й тяжкий земний путь,
Яким Він пройшов аж туди на Голгофу
Щоб в муках звершити Спасіння за всіх.
Ми маємо все в цьому світі
Для смерного тіла свого
Поживу і одяг найкращий
Якого не мали пророки святі.
І хлібом вгодовані люди
Та бачу я голод духовний кругом
І правди святої, що тільки у Бога,
Чомусь же ніхто не спішить зрозуміть.
А Бог у великій любові
Все жде на цей змучений світ,
Що врешті він зможе спинитись
Й підняти утомлені очі увись.
Що зможуть усі оцінити
Велику і Божу любов
І гордість свою всю зложити
У щирій молитві своїй
Покайтеся щиро ви Богу
І очі свої піднімайте увись
Де небо є чисте й блакитне
І сонце ясне, яке гріє усіх.
Й знайдете спокій ви у Бога
й зцілення в проміннях ясних,
Які обігріють ту душу холодну
Й ви зможете всіх полюбить.
Бо все є минуле у світі
І слова і гордість людська
Лиш в Бога є спокій для світу
Й спасіння і прощення святе.
