Я тебе поведу у весну, кохана !
Таких весен не знала ти зроду...
Може, була мала, може,-спала,
Може, просто, дивилась на вроду...
Я , кохана, тебе поведу у веснУ,
Ти побачиш такі світлі далі...
Голубінь у небес, невимовно ясну.
Ти побачиш цей світ без вуалі...
Поведу я у вЕсну, кохана, тебе,
Нам на згадку зістане той час,
Юність наша - життя молоде
І весна, що покликала нас !
Я тебе поведу у весну , кохана,
Щоб напитись весняного млою,
В досвіт сонця, з саменького рана...
Щоб назвати ту весну тобою !
Спасибі !
