Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: ПОТЕРЯВШИЕСЯ МУЗЫ - ВІРШ

logo
Ірина Лівобережна: ПОТЕРЯВШИЕСЯ МУЗЫ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ПОТЕРЯВШИЕСЯ МУЗЫ

Ірина Лівобережна :: ПОТЕРЯВШИЕСЯ МУЗЫ
На картину Сальвадора Дали «Женщина с головой из роз»

Стихотворение исполнено в соавторстве с поэтами Гостьей и Сергеем Сокольником

*********
ПЕРВЫЙ ГОЛОС
Не отвечай… вопросов больше нет…
С ресниц пушистых убегают тени…
Лишь лучезарный тающий рассвет
Легко ложится на мои колени…

Лучистый свет, осознанный сполна,
Вдруг растворится в темных топях ила.
Не отвечай… сегодня я – волна
На необъятной черной глади Нила…

Не отвечай… мечтаний глубина
Уснет в шелках струящегося платья…
Как сладок час! Я - скользкая волна,
Застывшая на миг в твоих объятьях…

Вопросов нет… как сладостно порой
Под этим звездным неподвижным зонтом
Осознавать пустынность городов
За бесконечно чистым горизонтом…

Не исчезай… испепелив мечту,
Воспламеняясь явственно и тайно,
Прости меня за эту высоту,
Я оказалась здесь совсем случайно…

*********
ГОЛОС ВТОРОЙ
Мне на лицо ложится хрупкость розы,
Твою любовь я примеряю вновь.
Но лёгкий шёлк струится, словно боль,
Окутывая безмятежность позы.

Вдруг застывая в складках на груди,
Твой взгляд то отрешён, то снова дерзок,
Одной рукой меня ты крепко держишь,
Другая – тёмной плетью позади…

Сомнение в расчерченных дорожках
От треснутой опоры – отведи,
Покачиваясь, вниз – не упади,
Держа собой Колосс на тонких ножках.

Переплетаясь у меня внутри,
Желаний наших токи не иссякнут.
Так бережно закрыв руками чакры,
Ты подсветил их – отблеском зари.

Так прочь гони сомненья. Мысли – прочь.
Я жду тебя, хотя тобою маюсь.
Одной рукой – ещё ныряю в ночь.
Второй – рассвета тёплого касаюсь.

За сон, что наяву – благодарю.
Забытая… цветущая… немая…
Тебя, тобой обвИтая, люблю,
И потому – над страхом – поднимаюсь.

*********
ЭХО
Склоните головы!.. Не знаю, как и быть...
Таки сомнительным я вижу это дело...
Чтоб жажду тела вашу ощутить
Желал бы все же я иметь хотя бы тело...

Плывут в безвестность полосатые пески
Как жизни путь. Взирая с укоризной
На две доски, топорщатся соски...
Отдайте тело! Подарю полжизни!!!

Любить желая, я желал бы все же быть,
Концом заката вхожий в бесконечность.
Жизнь- полосата. Время уходить.
Уходит тело по дороге в вечность.

***
Так, отрываясь от статичных поз,
Земные Музы - неземного просят,
Их хрупкость тел с головками из роз
Пески забвенья вечностью заносят...

ID:  646408
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 23.02.2016 22:11:19
© дата внесення змiн: 23.02.2016 22:11:19
автор: Ірина Лівобережна

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Лавинюкова Тетяна, Світлана Моренець, Серго Сокольник
Прочитаний усіма відвідувачами (817)
В тому числі авторами сайту (24) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

8 КороЛев, 24.07.2017 - 03:20
забвенье, Муз земных, все ж, занесет, поверь!..
лишь толечко со смертью последних из людей!** clap

** - то бишь, вдохновение неотделимо от живущего человечества, в принципе)

из первых двух, "второй голос" кажется ближе непосредственно к картине...это Ирин, верно?
также, весьма удачно подведена финальная черта. yes

молодцы - все!..где-то в КП, мне уже попадалась эта картина) 32
 
Ірина Лівобережна відповів на коментар 8 КороЛев, 05.08.2017 - 22:51
Вы всё верно угадали, спасибо! friends
 
12 16 12 16 12 16
 
Стас Крівда, 03.03.2016 - 01:52
Снимаю шляпу,а концовка просто мистика... Браво! С наступившей Вас весной, большого Женского счастья! 13
 
Серго Сокольник, 25.02.2016 - 23:10
Уря, уря, мы это сделали, Ирэн!!! tongue biggrin biggrin fright flo12 flo12 flo12
 
LIRA, 25.02.2016 - 10:02
Яка ж поетична солодка вічність через Вас дивиться і тягне обійми до читача. ..с у пер! 16
 
гостя, 25.02.2016 - 07:28
Іринко,мої найпалкіші вітання! heart 39 39 39 friends
 
Ірина Кохан, 24.02.2016 - 20:18
Класно! give_rose Дуже класно! Ви всі молодці!!!!! flo26
 
Олекса Удайко, 24.02.2016 - 10:51
12 Так Є, гарний1 триптих трипоетів...Такого ми ще не читали! apple give_rose friends friends
 
Касьян Благоєв, 24.02.2016 - 08:21
одна картина. один - знаний і тисячу разів обговорений автор. і тисячі і тисячі поглдів і думок: що там, за мазками і постатями? які образи і почуття виринали в думках Далі, коли рука водила пензлем? який, чий світ - і наскільки - розкрито художником? які паралелі, які далі розкривалися? як відізвалося у кожного, хто зупинявся, щоб не тільки побачити, а й зрозуміти? зрозуміти не своє, а автора? чи все-таки своє?
нескінченна вервечка питань, поглядів, дкумок. і кожна - варта того, щоб ствердити: я це бачу! я - так відчуваю! навіть коли сказане мною - не видно на полотні... бо хто зумів розгадати душу митця? хто читав думки і відчував примус, потяг до творення - за нього?..
мистецтво не має меж. як і не існує меж для творчої думки того, хто його споглядає.
і моя думка: не знаю, кому належать частини цього триптиху, але найближче до автора, до теми стоїть друга частина, другий голос, що органічно вплітаається увисловлене фарбами Далі.
а художнє оформлення всіх частин-віршів, поетичне - суть вияв авторського вміння і таланту, характерів, світобачення, світовідчуття.
люблю такі речі, такі загадки, шаради - і варіанти їх розгадок.
і можна тільки дякувати авторам за їх працю творчу
 
Леся Утриско, 24.02.2016 - 00:31
Чудовий вірш, молодці. 12 12 12 16 flo06 flo22 flo06
 
Оценочку забыла. 5/5, 5/5, 5/5 5/5!!! give_rose
 
ВЕЛИКОЛЕПНО!!! Первая – Гостья. clap Блестящий стих! flo12 Вторая – Ирочка. clap Потрясающе! flo12 И мужская часть – Сережа. clap Последняя строфа – замечательная кода! flo12
Сильны, ребятушки, очень сильны, браво всем!!! love03 flo26
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: