Привид минулого в серці існує,
в кожного з нас він напевно живе,
спогадів купу він часто дарує,
в миті коли проявляє себе.
Часом здається його ми забули,
лишивши в кишені загублених днів,
але це не так, він все досі панує,
навіює спогадів безліч сумних.
У кожного з різним відношення має,
здебільшого це дуже сильна любов,
від чого так сильно кров закипає,
одна лише згадка маленька його.
Та щоб відпустити його нам у вирій.,
зробивши великий крок у перед,
ми маємо всі помилки зрозуміти,
і винести з цього повчальний урок.
К.Д.
