Розстелить земля там своє покривало,
Збудуються небом зручні каремати.
Застрелить твій ворог ті сни, яких мало.
Врятується той хто ще вміє стріляти.
Затиснено простір, повітря заряджено
І спати доводиться - морфій Морфея.
І пізнано в паузі істину, зважено!
Солдати дізнались де в кулі ідея.
Димить помокріле багаття і шириться
Арома цигарки, приємніша лАдану.
Ще мить і цей сон ілюзійний припиниться?
І втома навіє війну лише згАдану.
Напруга, кипить у відносинах з іншими.
Все чорне і біле - конкретикой сталося.
У друга слова прозвучали утішними,
Потворне від злодія справді впіймалося.
Ось вежа до неба тяжіє як мариво.
Розкинувся наступ. Цей сон ідеал?
Пожежа - безсмертним салютнеє зариво.
Прокинувся кіборг, заснув термінал.
17.01.2015р.
як не книжку? ми ж літератори? – нехай не професійні літератори, проте ж писати правильно мусимо
Олег Купрієнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ок. Пояснюю тоді. В даному випадку наголос робиться аби спростити читачу прочитання, оскільки часто він робить наголос не туди і ритміка збивається. Вже скільки разів зустрічався з цією проблемою шо цілковито свідомо "жертвую" правилами написання (в друкованих виданнях).
Я не прибічник правил, норм і граматики. Абсолютно. Як на мене то - аби людям зручніше і прийнятніше читалось. Вчителям літератури раджу зайнятись перевіркою творів в іншому місці.
